Коли було укладено мирний договір в Яссах
Мирний договір в Яссах – історичний документ, який був підписаний 9 січня 1792 року між Російською та Османською імперіями після завершення Російсько-турецької війни 1787–1791 років. Цей договір остаточно визначив кордони між двома імперіями та заклав основи мирного співіснування.
Укладення мирного договору в Яссах відкрило новий етап у взаємовідносинах між Росією та Османською імперією. Для Російської імперії це був важливий крок у зміцненні її влади на південному заході, а для Османської імперії – можливість зосередити увагу на внутрішніх проблемах та реформах.
Укладення мирного договору
Укладення мирного договору в Яссах відбулося 9 серпня 1791 року після війни між Російською і Османською імперіями, яка тривала з 1768 по 1774 рік. Договір був підписаний українським гетьманом Пилипом Орликом від імені Російської імперії та турецьким султаном Селімом III від імені Османської імперії.
Укладення мирного договору в Яссах став важливою подією, яка визначила умови миру між обома імперіями та встановила границі між їхніми владами. Цей договір сприяв закріпленню певних територіальних змін і військових угод, що стали ключовими для подальших відносин між Російською та Османською імперіями.
Укладення мирного договору в Яссах також відкрило шлях до подальших дипломатичних переговорів і співпраці між обома імперіями, сприяючи зменшенню напруги та покращенню стану взаємовідносин.
Важливі події в Ясському договорі
1. Укладення мирного договору: В Яссах було укладено мирний договір між Російською та Османською імперіями 9 серпня 1791 року. Цей документ закріпив умови перемир’я та врегулював питання територіальних змін і кордонів.
2. Підписання угоди про взаємний дружній статус: В межах Ясського договору сторони також підписали угоду про взаємний дружній статус, що мав на меті поліпшення взаємовідносин та зменшення конфліктів між імперіями.
3. Визначення кордонів: Ясський договір встановив нові кордони між Російською та Османською імперіями, які визначали територіальні права обох сторін та уникнення можливих територіальних претензій.